Блог - Green trip http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/ http://noavokado.goinyk.com/images/logo.png Green trip http://noavokado.goinyk.com/ Работа в Антарктиде. Все что нужно знать начинающему полярнику. http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/rabota-v-antarktide-vse-chto-nuzhno-.html В этом материале речь пойдет о возможности работать в Антарктиде в составе годичной экспедиции на Украинской Антарктической Станции «Академик Вернадский».<br /> <br /> Полярная станция «Академик Вернадский» (остров Галиндез, Аргентинский архипелаг, Координаты: 65 15 S, 64 16 W), расположена в 20 км от Антарктического полуострова. Передана украинской стороне Британией (старое название - «Фарадей») - 17 ноября 1995 года. Блог Mon, 07 Jun 2010 15:12:58 +0300 <p>&nbsp;<img src="images/slon/IMG_5817-Edit_.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p>В этом материале речь пойдет о возможности работать в Антарктиде в составе годичной экспедиции на Украинской Антарктической Станции &laquo;Академик Вернадский&raquo;.</p> <p>Полярная станция &laquo;Академик Вернадский&raquo; (остров Галиндез, Аргентинский архипелаг, Координаты: 65 15 S, 64 16 W), расположена в 20 км от Антарктического полуострова. Передана украинской стороне Британией (старое название - &laquo;Фарадей&raquo;) - 17 ноября 1995 года.</p> <p>&laquo;Вернадский Стейшин&raquo; - автономная научная база, на которой размещена геофизическая обсерватория для исследования физики верхней атмосферы, магнитного поля и климата. Некоторые наблюдения, которые проводятся сейчас в Антарктике, впервые были начаты на станции &laquo;Фарадей&raquo; и представляют собой наиболее продолжительные ряды данных.</p> <p><em style="mso-bidi-font-style: normal;">Погода. </em>Температура воздуха колеблется от -30&deg;С до +10&deg;С.</p> <p>За считанные минуты может падать и подниматься на 10&deg; С. Снег идет 250&nbsp; дней в году,&nbsp; а солнце светит всего 30. Скорость ветра достигает 130 км/ч.</p> <p><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;">Продолжительность зимовки:</strong></p> <p>Один год, но бывает и затягивается на 1-2 месяца. К тому же, с учетом подготовки (комиссии, анализы, документы) к сроку добавится еще полгода. Но и это еще не все, ведь по завершению экспедиции будет неминуемая акклиматизация, как физическая, так и психологическая (за год одиночества отвыкаешь буквально от ВСЕГО) - а тут уже у каждого по разному, но еще полгода можно добавлять смело (у некоторых бывает, что и совсем не проходит..). Итого - два года жизни как небывало. Перед тем как продолжить читать далее, хорошенько задумайтесь, готовы ли вы на столь ответственный шаг в жизни, и не станете ли потом об этом жалеть...</p> <p><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;">Вакансии:</em></strong></p> <p><em style="mso-bidi-font-style: normal;">Научный персонал (от 5 до 10 челок)</em> - интереса не представляют для обычных смертных, так как кандидатов направляют лишь научные институты.</p> <p><em style="mso-bidi-font-style: normal;">Обслуживающий персонал (6 человек)</em> - доктор, повар, системный администратор/радист, электрик, дизелист, системный механик (сантехник).</p> <p>Более детально о вакансиях можно узнать на официальном сайте Антарктического центра (обычно вывешиваются с августа по сентябрь):&nbsp;http://www.uac.gov.ua<strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"></strong></p> <p><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;">Требования к кандидатам в полярники:</em></strong></p> <p>Обязательными требованиями для всех вакансий является: профессионализм; опыт работы по специальности не меньше двух лет; богатырское здоровье; устойчивая психика (ВНИМАНИЕ: если что-то в вас "не то", лучше сразу откажитесь от этой затеи, все равно вычислят).</p> <p><em style="mso-bidi-font-style: normal;">Половая принадлежность.</em></p> <p>Главенствующим критерием отбора - является принадлежность соискателя к мужской половине населения планеты. Дело в том, что после II УАЭ (Украинской Антарктической Экспедиции) 1997 - 1998 г.г., в которой зимовало четыре представительницы слабого пола, НАНЦ (Национальный Антарктический Научный Центр) принял решение не включать женщин в состав будущих экспедиций, дабы сохранить в равновесии и без того шаткую психику полярников. С тех пор, женщины небыли включены в состав ни одной зимовки.</p> <p><em style="mso-bidi-font-style: normal;">Национальность.</em></p> <p>Значения не имеет. Факт принадлежности станции украинскому государству не мешает иностранцам попробовать принять участие в конкурсе на вакансии, не относящиеся к научной деятельности станции. Свободное знание русского/украинского языков - обязательно.</p> <p><em style="mso-bidi-font-style: normal;">Здоровье.</em></p> <p>Должно присутствовать в полной мере. То есть если у вас водятся какие-либо хронические заболевания или вдруг вирус, какой засел (в том числе и венерический) - дорога на &laquo;Вернадский Стейшин&raquo; вам закрыта. Проверят ВСЕ, не беспокойтесь. На протяжении долгих трех месяцев вас будут проверять, тестировать и брать всевозможные анализы. Затем, если предварительный отбор будет успешно пройден, группу кандидатов вывозят на учения, а по совместительству и психологическую проверку, на тренировочную базу (в 2008-м это был Национальный Центр Данных - бывшая военная база в 100 км от Киева).</p> <p>&nbsp;</p> <p><em style="mso-bidi-font-style: normal;">Психика.</em></p> <p>Штука нестабильная, особенно в экстремальных условиях, поэтому этот аспект проверяется особенно тщательно. Помимо множества психологических анкет и тестов (на них уходило по несколько часов в день) с каждым кандидатом проведут личную беседу доктора психологии. И тут без шуток, все серьезно. Будь у вас стальное здоровье и золотой послужной список по специальности, но проблемы с нервами, алкоголем или наркотиками - даже не пытайтесь подавать документы, вы будете обузой товарищам, испортив пуд нервов и себе и им, тем более что вы однозначно не пройдете комиссию.</p> <p><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;">Итоги:</strong></p> <p><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;">За.</strong></p> <p>- <em style="mso-bidi-font-style: normal;">Опыт.</em> Никогда больше в жизни, вы не ощутите ничего подобного, как за зимовку в Антарктиде. Год на едина с самим собой закалит дух, воспитает характер, откроет ваши скрытые потенциалы. Не один круиз в Антарктиду на фешенебельном лайнере, а их водится великое множество в период с ноября по апрель (от $4&nbsp;000 за неделю болтанки в океане), даже на йоту не приблизит вас к истинной силе, которой способен поделится с вами южный полюс.</p> <p>- <em style="mso-bidi-font-style: normal;">Дружба</em>. Если за год наедине с дюжиной товарищей, вы не возненавидите, друг друга, что весьма вероятно, то среди них вы заведете настоящих, преданных до конца, друзей. Но и будьте готовы крепко разочароваться в старых дружбах, что водились у вас дома - предполагаю, что от бескрайних снежных просторов, открываются глаза на многие вещи бывшие до того затуманенными.</p> <p>- <em style="mso-bidi-font-style: normal;">Красота</em>. О ней я много уже говорил ранее, кто захочет, прочтет pdf-архивы статей и записи дневника. Если же вкратце - очень не многим посчастливилось не просто увидеть, а ощутить всем своим существом воистину девственную красоту природы, а вы можете стать одним из них, поверьте, оно того стоит!</p> <p><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;">Против.</strong></p> <p><em style="mso-bidi-font-style: normal;">- Время</em>. Мнения есть разные: кто-то говорит, что он потерял годы жизни и больше в Антарктиду ни нагой, а кто-то безгранично благодарен жизни за те волшебные мгновения подаренные судьбой, и каждый год, снова рвется назад на станцию (абсолютный рекорд принадлежит дизелисту Коле Старинецу - шесть экспедиций!).</p> <p>Стоит напомнить, что у вас будет множество свободного времени на станции, поэтому дабы не загубить его попусту, а это совсем не сложно сделать (печальное это зрелище), еще дома придумайте себе занимательное занятие на год и возьмите с собой все для него необходимое. Будете развиваться и здоровье разом с психикой в целости домой вернете.</p> <p><em style="mso-bidi-font-style: normal;">- Женщины.</em> Присутствуют в изобилии, но лишь на плакатах в спортивном зале. Правда в сезон заходят в гости туристы, среди которых не редкость женщины, но продолжительность их визита обычно длится не больше двух часов, да и языковой/культурный барьер, весьма ощутим. Но даже этого достаточно для эмоциональной разрядки.</p> <p>---</p> <p style="margin-right: 35.4pt;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;">p</em><em style="mso-bidi-font-style: normal;">.</em><em style="mso-bidi-font-style: normal;">s</em><em style="mso-bidi-font-style: normal;">. </em></p> <p style="margin-right: 35.4pt;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;">Надеюсь, эта статья прольет свет на большинство вопросов задаваемых мне вот уже год после возвращения на родину. </em></p> <p style="margin-right: 35.4pt;"><em style="mso-bidi-font-style: normal;">Все возникшие вопросы пишите в комментах, а я по мере их поступления буду дополнять статью.</em></p> <p style="margin-top: 0cm; margin-right: 35.4pt; margin-bottom: 10.0pt; margin-left: 10.0cm; text-align: justify; text-indent: -4.0cm;">Владимир Гойник, геофизик 13-й украинской антарктической экспедиции 2008-2009 годов</p> <p style="margin-right: 35.4pt;"><strong style="mso-bidi-font-weight: normal;">Полезные ссылки:</strong></p> <p style="margin-right: 35.4pt;"><a href="http://www.uac.gov.ua/">http://www.uac.gov.ua</a> - официальный сайт украинского антарктического центра;</p> <p style="margin-right: 35.4pt;"><a href="../../../../../../">http://no-avokado.net</a> - ресурс, посвященный необычным путешествиям (по тегу &laquo;<a href="ua/green-trip/tags/?tag=3">Антарктика</a>&raquo;, находятся мои заметки об Антарктиде);</p> <p style="margin-right: 35.4pt;"><a href="ru/green-trip/publications%20">http://no-avokado.net/ru/green-trip/publications </a>- некоторые мои публикации в СМИ об Антарктиде.<strong style="mso-bidi-font-weight: normal;"></strong></p> <p>&nbsp;</p> Реінкарнація пам'ятника загиблим велосипедистам. http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/reinkarnatsiya-pamyatnika-pogibshim-.html 10 квітня 2010 в Києві по вулиці Мельникова, 4 пройшла толока біля пам'ятника загиблим велосипедистам. Саме тут, 9 червня 2008 року, п'яний водій збив на смерть молодого студента Олексія Башкірцева. "Машину жалко" - сказав неадекватний водій, відразу після аварії. Два роки тому ця трагедія привернула масову увагу громадськості. Кияни вимагали від мерії здійснити давні обіцянки - створити спеціальні доріжки для велосипедистів, а від МВС - посилити контроль дорожніх розслідувань. На громадських ініціативах проводилися мітинги і акції протестів, після яких мерія все-таки підписала указ "Про створення в місті Києві велосипедних доріжок". Блог Thu, 15 Apr 2010 01:57:25 +0300 <p><img src="images/slon/20100410-IMG_6024.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p>10 квітня 2010 в Києві по вулиці Мельникова, 4 пройшла толока біля пам'ятника загиблим велосипедистам. Саме тут, 9 червня 2008 року, п'яний водій збив на смерть молодого студента Олексія Башкірцева. "Машину жалко" - сказав неадекватний водій, відразу після аварії. Два роки тому ця трагедія привернула масову увагу громадськості. Кияни вимагали від мерії здійснити давні обіцянки - створити спеціальні доріжки для велосипедистів, а від МВС - посилити контроль дорожніх розслідувань. На громадських ініціативах проводилися мітинги і акції протестів, після яких мерія все-таки підписала указ "Про створення в місті Києві велосипедних доріжок".</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20100410-IMG_6013.jpg"><img src="images/slon/20100410-IMG_6013.jpg" alt="" /></a></p> <p>Що ж ми бачимо сьогодні? Що МВС, що мер Києва - Леонід Черновецький, не тільки не поспішають виконувати свої обіцянки, але й благополучно абстрагуються від громадськості, благо досвіду польотів до ближніх шарів атмосфери у наших чиновників хоч відбавляй. Впливові винуватці ДТП, як і раніше, гладко зісковзують з гачка правосуддя, а вело доріжок як не було, так і немає. Зате ідеї Київської мерії про перебудову пам'яток історії під торгові "палати" (Контрактова площа та ін.), або чергову бізнес-забудову в парковій зоні (з останнього: <a href="http://delo.ua/biznes/rynki/kievskie-parki-poshli-pod-zastrojku-136293/">станція метрополітену "Дарниця" - 250 вікових сосен пішло під ніж Черновецького</a>), виростають як гриби після дощу. Схоже, народні обранці міцно забули, що вони Народні.</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20100410-IMG_6035.jpg"><img src="images/slon/20100410-IMG_6035.jpg" alt="" /></a></p> <p>А поки чиновники продовжують "вбивати" Київ, звичайні смертні відновлюють своїми силами пам'ятник загиблим велосипедистам.</p> <p>В акції взяло участь значна кількість активістів на велосипедах, і якщо не брати до уваги пафосну роботу на ЗМІ ініціаторів акції, то хлопці та дівчата зробили велику справу: прибрали територію пам'ятника; висадили безліч квітів; оновили напис на меморіальній табличці; помили, пофарбували й встановили пам&rsquo;ятник-велосипед на "постамент" у вигляді 2 автомобільних шин.</p> <p>Сподіваємося, цар всія Києва, не вирішать одного разу спуститися на Землю і не побажають під враженням побаченого, перетворювати столицю в тотально випалену пустелю із кратерів-ТЦ і прірв-доріг.</p> Табуретний шлях розпочався!! http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/taburetny-journey-started.html 27 березня о 13:00 біля пам'ятника Г. Сковороди відбулися проводи арт-експедиції «З Табуретом через Континенти». У рамках проекту, українська табуретна команда (є також російська і білоруська) вирушила у нову, захоплюючу подорож по Північній, Центральній і Південній Америці. <br /> <br /> Подорож заплановано на один рік. Склад команди - 5 і &#189; мандрівника (троє хлопців, двоє дівчат і дворічна крихітка Магда). Спосіб пересування - автостоп. Фінансування - за власній рахунок. Блог Sun, 04 Apr 2010 00:29:52 +0300 <p><img src="images/slon/20100327-IMG_5311-3.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p>27 березня о 13:00 біля пам'ятника Г. Сковороди відбулися проводи арт-експедиції &laquo;З Табуретом через Континенти&raquo;. У рамках проекту, українська табуретна команда (є також російська і білоруська) вирушила у нову, захоплюючу подорож по Північній, Центральній і Південній Америці.&nbsp;</p> <p>Подорож заплановано на один рік. Склад команди - 5 і &frac12; мандрівника (троє хлопців, двоє дівчат і дворічна крихітка Магда). Спосіб пересування - автостоп. Фінансування - за власній рахунок. <br /> <br /> Проводжали хлопців з піснями й танцями: <br /> <br /> Леонід Кантер (ініціатор проекту) після короткої прес-конференції, зазначив, якою дорогою підуть товариші, покричав до удачі, а після почалося імпровізоване шоу, в якому брали участь усі бажаючі глядачі і звичайно Табурет. На наших очах розгорнулася справжня вулична п'єса з віршами на Табуреті, стрибками через Табурет, і навіть драматичною розв'язкою .., теж на Табуреті! Глядачі у захваті аплодують, журналісти клацають затворами камер - всі задоволені й радісні! Проводи вдалися на славу. <br /> <br /> У добру путь хлопці! <br /> <br /> Слідкувати за проектом можна тут: <a href="http://community.livejournal.com/ztaburetom/"> http://community.livejournal.com/ztaburetom/ </a></p> <p><a href="http://community.livejournal.com/ztaburetom/"></a></p> <p>Або тут: <a href="http://taburet.org/"> http://taburet.org/ </a></p> Людина, яка посміхалась http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/man-who-smiled.html Людина на всіх цих знімках - капітан французької яхти &laquo;NEVE&raquo;, який вештається Світом скільки себе пам&rsquo;ятає. За ті декілька днів що &laquo;NEVE&raquo; провела на &laquo;Вернадський Стейшин&raquo;, я жодного разу не бачив щоб посмішка зникала з його обличчя! Згодом виявилось, що й вся команда цього незвичайного судна, пам&rsquo;ятають свого шкіпера лише щасливою людиною. Володимир Гойник Блог Fri, 19 Mar 2010 07:10:09 +0200 <p>Людина на всіх цих знімках - капітан французької яхти &laquo;NEVE&raquo;, який вештається Світом скільки себе пам&rsquo;ятає. За ті декілька днів що &laquo;NEVE&raquo; провела на &laquo;Вернадський Стейшин&raquo;, я жодного разу не бачив щоб посмішка зникала з його обличчя! Згодом виявилось, що й вся команда цього незвичайного судна, пам&rsquo;ятають свого шкіпера лише щасливою людиною.<span style="font-size: 13px;"><br /><span style="font-size: 10px;"><!-- pagebreak --></span></span></p> <p>&laquo;NEVE&raquo;, на відміну від домінуючої більшості інших яхт не возить туристів. Вона пливе туди, куди побажає більшість її мешканців. Екіпаж &laquo;NEVE&raquo; &ndash; люди з різних частин Світу, що по волі випадку опинились на борту. От наприклад, останнього матроса перед рейсом в Антарктиду підібрали в Чилі, в портовому містечку Ушуая &ndash; людину-мандрівника без грошей та постійного місця мешкання, що сидів на пірсі і тримав в руках напис &laquo;до Антарктиди&raquo;. Та раніше чи пізніше всі мешканці цього судна йдуть далі своєю дорогою, а на їх місця приходять інші&hellip;, незмінним залишається лише капітан та його загадкова посмішка.</p> Повість про забутий подвиг http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/povest-o-zabytom-podvige.html Цей пост доступний лише в оригіналі на російській мові ТУТ Володимир Гойник Блог Sun, 07 Mar 2010 22:36:44 +0200 <p>Цей пост доступний лише в оригіналі на російській мові <a href="ru/green-trip/blog/povest-o-zabytom-podvige.html"><em>ТУТ</em></a></p> <p><!-- pagebreak --></p> <p>&nbsp;</p> Антарктида, українська станція «Академік Вернадський» http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/67.html Перші три місяці перебування 13-ї української антарктичної експедиції на станції «Академік Вернадський».<br /> <br /> Це не відео, а скоріш дуже прискорене слайдшоу, так що вибачайте, якщо важко дуже дивитись ) Блог Fri, 26 Feb 2010 01:45:01 +0200 <p>Перші три місяці перебування 13-ї української антарктичної експедиції на станції &laquo;Академік Вернадський&raquo;.</p> <p class="MsoNormal"><span style="mso-ansi-language: UK;" lang="UK">Це не відео, а скоріш дуже прискорене слайдшоу, так що вибачайте, якщо важко дуже дивитись )</span></p> <p>&nbsp;</p> <p> <object width="480" height="270" data="http://vimeo.com/moogaloop.swf?clip_id=9740895&amp;server=vimeo.com&amp;show_title=1&amp;show_byline=1&amp;show_portrait=0&amp;color=ff9933&amp;fullscreen=1" type="application/x-shockwave-flash"> <param name="allowfullscreen" value="true" /> <param name="src" value="http://vimeo.com/moogaloop.swf?clip_id=9740895&amp;server=vimeo.com&amp;show_title=1&amp;show_byline=1&amp;show_portrait=0&amp;color=ff9933&amp;fullscreen=1" /> </object> </p> <p>Фотографував<strong> Володимир Гойник</strong>. &nbsp;<br /> Пісню &laquo;<a href="http://www.polarka.com/pisne/vernadski.html" target="_blank">Вернадський стейшин</a>&raquo; написав чех <noindex><strong><a href="http://www.polarka.com" target="_blank">Даніель</a></strong></noindex>,&nbsp;який мандрує один на яхті останні 5 років. На Вернадському йому так сподобалось, що пробув він в нас біля тижня, а за кілька місяців написав і цю пісню.</p> <p><!-- pagebreak -->Може дійдуть колись руки, то ми скліпаємо кліп з фоток за весь рік експедиції.</p> Відео з табурету на плотах http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/vdeo-z-taburetu-na-plotah.html Відеосюжет про табуретну акцію на плотах зі «Сніданку на Інтері» Павло Вознюк Блог Mon, 19 Oct 2009 11:39:03 +0300 <p>Відеосюжет про табуретну акцію на плотах зі &laquo;Сніданку на Інтері&raquo;</p> <p> <object width="480" height="385" data="http://www.youtube.com/v/C0drO-6iRvI?fs=1&amp;hl=en_US" type="application/x-shockwave-flash"> <param name="allowFullScreen" value="true" /> <param name="allowscriptaccess" value="always" /> <param name="src" value="http://www.youtube.com/v/C0drO-6iRvI?fs=1&amp;hl=en_US" /> <param name="allowfullscreen" value="true" /> </object> </p> На плотах! http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/na-plotah.html Фотозвіт про табурет на плотах Блог Mon, 07 Sep 2009 19:22:43 +0300 <p><img src="images/slon/20090830-IMG_7695-2.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p>Сплав на плотах відбувся!</p> <p><br /><br />Плоти робили всі кому не лінь (а не лінь було десь половині учасників :)<br /><br />Спершу потрібно було перевірити кожну з приблизно 4500 пляшок на профпридатність &mdash; чи нема дірок, чи закручена.<br /><br /><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090828-IMG_6835.jpg"><img src="images/slon/20090828-IMG_6835.jpg" alt="" /></a> <br /><br />Потім всі ці пляшки позапаковувати в мішки з розрахунком по 30 мішків на плот.</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090828-IMG_6844.jpg"><img src="images/slon/20090828-IMG_6844.jpg" alt="" /></a></p> <p>Найвідповідальніше &mdash; якісно прив'язати мішки до плотових каркасів, щоб вони не поодвалювались під час сплаву. На це ми використали всі свої таланти по зав'язуванню хитровигаданих вузлів.</p> <p style="overflow:hidden; zoom:1"><a class="thickbox" href="images/slon/20090828-IMG_6916.jpg"><img class="img_in_art" src="images/slon/thumb/20090828-IMG_6916.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="left" /></a> <a class="thickbox" href="images/slon/20090828-IMG_6942.jpg"><img class="img_in_art" src="images/slon/thumb/20090828-IMG_6942.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="left" /></a></p> <p>Вже готові плоти колективними зусиллями закинули на трактор.</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090829-IMG_7288.jpg"><img src="images/slon/20090829-IMG_7288.jpg" alt="" /></a></p> <p>і одвезли до Сейму.</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090829-IMG_7318.jpg"><img src="images/slon/20090829-IMG_7318.jpg" alt="" /></a></p> <p>А на березі таким же дідьком їх розвантажили</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090829-IMG_7390.jpg"><img src="images/slon/20090829-IMG_7390.jpg" alt="" /></a></p> <p>Докрутили руль і фанеру</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090829-IMG_7453.jpg"><img src="images/slon/20090829-IMG_7453.jpg" alt="" /></a></p> <p>й пустили на воду.</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090829-IMG_7476.jpg"><img src="images/slon/20090829-IMG_7476.jpg" alt="" /></a></p> <p>Швидкість руху по воді виявилась значно меншою за очікувану &mdash; 2 <sup>км</sup>/<sub>год</sub> по течії і 3 <sup>км</sup>/<sub>год</sub> якщо ше й гребти веслами. Велосипедисти (&laquo;Но Авокадо&raquo; і &laquo;Фолькнери&raquo;)&nbsp; рухались значно швидше і часом підкидували табуретам пива з берега.</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090829-IMG_7543.jpg"><img src="images/slon/20090829-IMG_7543.jpg" alt="" /></a></p> <p>Вечорами плоти швартували біля якогось файного місця</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090829-IMG_7569.jpg"><img src="images/slon/20090829-IMG_7569.jpg" alt="" /></a></p> <p>І якщо дозволяли обставини, то влаштовували музичні концерти місцевому населенню :)</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090830-IMG_7917.jpg"><img src="images/slon/20090830-IMG_7917.jpg" alt="" /></a></p> <p>&nbsp;</p> Київ-Мінськ. Техніка http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/59.html Огляд використаної техніки в подорожі. <br /> <br /> Суб-Ноутбук ASUS Deluxe U2E, Нетбук ASUS Eee PC 1000HE, Комунікатори ASUS P552w и P750, Фотоапарат Canon EOS 40D, Об`єктиви Canon Zoom Lens EF 17-40mm 1:4 L USM, EF 70-200mm 1:4 L IS USM, Пам`ять CompactFlash - Kingston 32 GB 133x elite pro, 4 GB 266x Ultimate, Спалах Canon Speedlight 430EX, Штатив Gitzo GT2540 с головкою Manfrotto 488RC2 Блог Wed, 26 Aug 2009 22:54:06 +0300 <p><span style="font-family: 'times new roman'; font-size: 16px;"> </span></p> <div style="color: #000000; font-family: Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 10px; background-image: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; -webkit-background-clip: initial; -webkit-background-origin: initial; background-color: #ffffff; background-position: initial initial; margin: 8px;"> <div style="color: #000000; font-family: Verdana, Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 10px; background-image: initial; background-repeat: initial; background-attachment: initial; -webkit-background-clip: initial; -webkit-background-origin: initial; background-color: #ffffff; background-position: initial initial; margin: 8px;"> <p><img src="images/slon/20090816-IMG_6155.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /><a id="over" class="thickbox" href="images/slon/P8160229.jpg"><img class="img_in_art" style="margin: 8px;" onmouseover="this.src='http://no-avokado.net/images/slon/over.jpg';" onmouseout="this.src='http://no-avokado.net/images/slon/thumb/P8160229.jpg';" src="images/slon/thumb/P8160229.jpg" alt="" /></a></p> <p style="text-align: center;"><strong>Суб-Ноутбук: ASUS</strong><strong>&nbsp;Deluxe</strong><strong>&nbsp;U</strong><strong>2E</strong><strong>.</strong></p> <p>U2E - один із перших &laquo;зелених&raquo; продуктів ASUS що повною мірою виправдав слоган компанії &laquo;It's easy to being green&raquo;. Нам у руки потрапила не повністю &laquo;зелена&raquo; модель зі шкіряною палітуркою (на ринку є ще і бамбуковий варіант), що, проте, не позбавило його від технології енергозбереження Super Hybrid Engine. Належність до бізнес-класу видає вишуканість оформлення моделі, що слабо в'яжеться з можливістю її екстремального використання. Тим не менш, завдяки своїй легкості (1,25 кг) і портативності (277х194х29 мм) ноутбук виявився вельми придатним навіть для вело подорожей. З точки зору продуктивності, процесор Intel &reg; Core&nbsp;<sup>TM</sup>&nbsp;2 Duo U7500 (1.1GHz) зірок з неба не вистачає, та й 1 GB DDR2 667 МГц зараз не так вже й багато, та все ж це вже не лише web-броузерний пристрій. Portable Adobe Photoshop Lightroom 1.1 досить швидко обробляв Raw-файли, що з причини неможливості роботи батареї в польових умовах стало для нас пріоритетним завданням. Запасу заряду батарей в максимальному навантаженні вистачало на 1 годину зі стандартною батареєю (2400 мАч), і близько 2-х годин з батареєю підвищеної потужності (4500 мАч). Двох батарей було достатньо для обробки серії знімків з 10-15 кадрів і написання невеличкої замітки в блозі. Дисплей 11,1" WXGA хоч і замалий для роботи з фотографією але якісна передача кольору і рівномірне підсвічування дозволили отримувати непогані кінцеві знімки. ASUS U2E транспортувався в герметичному AquaPak, але все ж піддавався впливу накопичення конденсату (в певній мірі рятує силікагель). Але незважаючи на вологу і струс в вело-штанях, ноутбук пережив випробування благополучно.</p> <p><strong>Нетбук: ASUS</strong><strong>&nbsp;Eee</strong><strong>&nbsp;PC</strong><strong>&nbsp;1000HE</strong></p> <p><a class="thickbox" href="images/slon/IMG_6161.jpg"><img style="margin: 8px; vertical-align: middle;" src="images/slon/IMG_6161.jpg" alt="" width="500" /></a></p> <p>Тривала робота (близько 8 годин в режимі читання), мала вага (1,45 кг), ємний жорсткий диск (160 Гб) і компактний розмір (26,6 x 19,2 x 3,85 см) - роблять цей пристрій незамінним у дорозі. Фірмова &laquo;зелена&raquo; система економії енергії Super Hybrid Engine мабуть і справді працює, якщо досягається настільки тривала робота пристрою. Процесор Intel Atom N280 звичайно слабенький для обробки фотографій (для цих цілей у нас був ASUS U2E), але для роботи з текстом цілком підходить.</p> <p><strong>Комунікатори: ASUS</strong><strong>&nbsp;P</strong><strong>552w</strong><strong>&nbsp;и P</strong><strong>750</strong></p> <p><a class="thickbox" href="images/slon/20090708-IMG_6861_1.jpg"><img style="margin: 8px;" src="images/slon/20090708-IMG_6861_1.jpg" alt="" width="500" /></a></p> <p>Обидва пристрої нафаршировані великою кількістю функцій але в вело-експедиції від них була потрібна лише одна з них - GPS навігація за допомогою карт iGO. Пристрої споряджені Windows Mobile 6, на якій без проблем повинен працювати навігаційний софт iGO, але не все виявилося так просто, як хотілося. P750 зависав відразу після запуску програми, в наслідок чого довелося використовувати лише P552w. Сенсорний екран останнього, якісно і зручний у навігації, але його яскравості в сонячні дні явно не вистачало. Повний заряд батареї в режимі GPS забезпечував 2-3 години безперервної роботи (в залежності від активності використання). P552w працював в режимі коротких включень для відстеження координат місцезнаходження і підтвердження вірності обраного маршруту. Зауважу, що крім GPS-навігатора, необхідна також детальна карта місцевості та компас, адже покладатися лише на електроніку ніколи не можна. Ми використовували карту масштабу 1:850 000 - цього явно недостатньо, тому що на ній немає, не тільки дрібних доріг, а й багатьох населених пунктів. Ще варто звернути увагу на мову підписів як в GPS, так і на звичайній карті - він має бути місцевим, а інакше доведеться довго шукати такі селища як наприклад Фєдзькавічі або Вялікаріта.</p> <p><strong>Фотоапарат Canon</strong><strong>&nbsp;EOS</strong><strong>&nbsp;40D</strong></p> <p><a class="thickbox" style="text-decoration: none;" href="images/slon/20080725-_IMG_6516.jpg"><img style="margin: 8px;" src="images/slon/20080725-_IMG_6516.jpg" alt="" width="500" /></a></p> <p>На сьогоднішній день ця &laquo;дзеркалка&raquo; дещо застаріла, але на зміну їй прийшла абсолютно безперспективна модель 50D з збільшенням кількості не лише пікселів, але і шумів. Єдиним вартим апгрейдом сорокових, є Canon EOS 5D Mark II або якщо радикально, то Nikon D700. Звичайно, ці моделі вдвічі дорожчі напівпрофессіоналок, але вони варті цих грошей.</p> </div> <p>Якість знімків 40-ї моделі страждає через високий рівень шуму і страшну передачу кольору. Але тут на допомогу приходить Adobe Photoshop Lightroom 2.3, який нарешті навчився прийнятно витягати ці недоліки. Використання профілів в Lightroom позбавляє від зайвої витрати часу на корекцію кольору, а це важливо коли в тебе тисячі знімків і обмежений заряд батарей в ноутбуці.</p> <p>40D пережив випробування Антарктидою і продовжує вірно служити, витримуючи все нові і нові експерименти над собою. Протягом всього маршруту &laquo;дзеркалка&raquo; транспортувалася в м'якому боксі&nbsp;виробництва Topeak, який кріпиться до керма. Такий спосіб транспортування згубний, адже всі вади дороги передаються камері. Альтернатива - фото-рюкзак за плечима, але цей варіант шкідливий для хребта. Я вибрав здоров'я. Topeak виявилася досить зручним і містким сховищем. Підготовка до зйомки займала не більше 20 секунд, чого ніяк не можна було б досягти при роботі з фото-рюкзаком.</p> <div> <p><strong>Об`єктиви Canon Zoom Lens EF 17-40mm 1:4 L USM, EF 70-200mm 1:4 L IS USM</strong></p> <p><span style="font-weight: bold;">Невиправданим вантажем виявився об'єктив EF 70-200mm. Своїми габаритами він не влазив в бокс на кермі і більшу частину поїздки провів в упакованому стані. Транспортувалися об'єктиви в вело-штанях, а пакувались в кофри і поліетиленові пакети з замком. Нещасні Zoom Lens всю дорогу тряслися, падали і мокли під білоруськими дощами, але це їм не завадило чудово фукціоніровати протягом маршруту - мабуть якість L-серії виправдовує свою вартість</span><span style="font-weight: bold;">.</span></p> <p><span style="font-weight: bold;">Пам`ять CompactFlash - Kingston 32 GB 133x elite pro, 4 GB 266x Ultimate</span></p> <p>32 GB пам'яті в дзеркальній камері - мрія будь-якого фотографа, адже це близько 2 600 фотографій (10Мп RAW). Невиправданою помилкою було б не взяти таку носій в тривалу подорож. Швидкості запису в 133х достатньо для Canon EOS 40D, але для сучасних скорострілок може виявитися мало. З розпізнаванням в Windows XP заповненої Kingston 32 GB 133x elite pro виникли проблеми, чого не спостерігалося на Vista. В дорозі пам'ять зарекомендувала себе гідно не викликавши жодних нарікань.</p> <p><strong>Спалах Canon</strong><strong>&nbsp;Speedlight</strong><strong>&nbsp;430EX</strong></p> <p>Використовувався мало, проте важив зайвих 800г (з двома наборами акумуляторів і зарядним пристроєм). Складно судити про його необхідність в настільки далеких велоподорожах. При наявності професійної камери, яка дозволяє витягати ISO 6400 (наприклад, Canon EOS 5D Mark II) потреба у спалаху однозначно відпадає.</p> <p><strong>Штатив Gitzo GT2540 с головкою Manfrotto</strong><strong>&nbsp;488RC</strong><strong>2</strong></p> <p>Потужний, стійкий карбоновий штатив, але не для велосипедистів: в сумку не поміщається цілком, важить 1,4 кг (з головкою всі 2кг). Схоже, ідеальним варіантом є гнучкий монопод. Його можна прикрутити як до велосипеда так і до будь-якого дерева чи забору.</p> <p><strong>Фото - фільтри:</strong></p> <ul> <li>Ультрафіолетові фільтри B+W 010 UV-Haze 1x MRC</li> <li>Поляризаційний фільтр B+W KSM C-POL MRC</li> </ul> <div>Ультрафіолетові німецькі фільтри виробництва B+W з об'єктива не знімалися для забезпечення захисту передньої лінзи. У польових умовах така обережність стає необхідністю.</div> </div> <p>Поляризаційний фільтр практично не використовувався через необхідність витрати тривалого часу на роботу з ним.</p> <div> <div><span style="font-weight: bold;">Засоби для чищення:</span></div> <ul> <li>Система Lenspen.</li> <li>Мікро-фіброві скрветки - B+W Photo-Clear и Felmann.</li> <li>Серветки - Non-abrasive PEC*PAD.</li> <li>Шваброчки для чищення матриці.</li> <li>Засіб для вологої очистки лінз і матриці - ECLIPSE.</li> </ul> <p>Система чистки лінз Lenspen незамінна в дорозі. Один-два проходи губкою від центру лінзи до обода забезпечує надійну чищення від пилу і відбитків пальців. Для видалення &laquo;спечених&raquo; крапель краще використовувати рідину ECLIPSE в парі з PEC*PAD. Мікро-фіброві серветки непогана альтернатива Lenspen. Я використовую ті ж хусточки що і для очищення окулярів виробництва Felmann. Вони набагато дешевші BW Photo-Clear, а на практиці особливих відмінностей не було виявлено.</p> <div><br /></div> </div> </div> <p>&nbsp;</p> Збір пляшок на Гідропарку http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/hidrobottles.html В суботу 22 серпня після невеличкої прес-конференції під аркою Дружби народів, всі бажаючі позбирати по Києву пластикові пляшки розділились на три групи. Одна група вирушила на Труханів острів, друга до Гідропарку, а третя група пересувалась схилами Дніпра. Блог Mon, 24 Aug 2009 21:08:23 +0300 <p><img src="images/slon/20090822-IMG_6449-2.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p>&nbsp;</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/up.jpg"><img src="images/slon/up.jpg" alt="" /></a></p> <p>В суботу 22 серпня після невеличкої прес-конференції під аркою Дружби народів, всі бажаючі позбирати по Києву пластикові пляшки розділились на три групи. Одна група вирушила на Труханів острів, друга до Гідропарку, а третя група пересувалась схилами Дніпра.</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090822-IMG_6347.jpg"><img src="images/slon/20090822-IMG_6347.jpg" alt="" /></a></p> <p>Нашій команді разом з &laquo;бойчукістами&raquo; пощастило потрапити на Гідропарк, де завдяки великій кількості відпочиваючих, сміття шукати не треба було - воно було скрізь, майже під кожним кущем.</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090822-IMG_6679.jpg"><img src="images/slon/20090822-IMG_6679.jpg" alt="" /></a></p> <p>Часом траплялись навіть цілі острови порожніх пляшок.</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090822-IMG_6743.jpg"><img src="images/slon/20090822-IMG_6743.jpg" alt="" /></a></p> <p>Відпочиваючі ніякої цікавості до нас не виявляли, допомогу не пропонували. Ми були нецікаві навіть відповідальним за чистоту території.</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/contrast-2.jpg"><img src="images/slon/contrast-2.jpg" alt="" /></a></p> <p>Наша команда назбирала 27 мішків майбутніх плотів. А разом з іншими групами &mdash; 70. Пляшки вже вирушили до Батурина, де з них зроблять щось корисне.</p> <p><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20090822-IMG_6777.jpg"><img src="images/slon/20090822-IMG_6777.jpg" alt="" /></a></p> <p>&nbsp;</p> З табуретом на пляшках http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/with-stool-on-bottles.html 29-30 серпня, відбудеться сплав по рікам Сейм та Десна на плотах з пластикових пляшок. Шлях: від Батурина до Києва.<br /> Прес-конференція, присвячена цій події, відбудеться у Києві в суботу, 22 серпня об 11:00 під аркою Дружби народів (за Національною філармонією, на початку Хрещатика).<br /> <br /> Блог Thu, 20 Aug 2009 10:40:59 +0300 <p>29-30 серпня, відбудеться сплав по рікам Сейм та Десна на плотах з пластикових пляшок. Шлях:&nbsp;від Батурина до Києва.</p> <p>Для тих хто збирається приєднатись потрібно оголосити про участь і допомогти із збором пластикових пляшок, тим самим навести порядок в містах, полях і лісах, та організації концерту (пісні, оригінальні номери, гра на музичних інструментах, усмішки, хороший настрій). Також потрібна допомога в побудові плотів.&nbsp;</p> <p><strong>Прес-конференція</strong>, присвячена цій події, відбудеться у Києві в<strong> суботу, 22 серпня об 11:00 під аркою Дружби народів </strong>(за Національною філармонією, на початку Хрещатика).</p> <p>Хто бажає взяти участь в акції &laquo;Із табуретом на пляшках річками України&raquo;, будь ласка відправляйте свої заявки&nbsp;(ім`я, прізвище, телефон та мило) на мейли <a href="mailto:vikaore@yandex.ru">vikaore@yandex.ru</a> ТА <a href="mailto:vaskowska@gmail.com">vaskowska@gmail.com</a>.&nbsp;Прохання слати заяву на обидва.&nbsp;</p> <p>Слідкувати за останніми новинами потрібно тут:&nbsp;<a href="http://community.livejournal.com/ztaburetom/">http://community.livejournal.com/ztaburetom/</a></p> Інтерв'ю на MTV http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/interview-on-mtv.html Дивіться нас на каналі MTV&nbsp;19 серпня. З 14:00 до 19:00 періодично будуть коротенькі інтерв'ю, де ми розказуємо про минулі й майбутні вело-подорожі. Блог Mon, 17 Aug 2009 15:16:55 +0300 <p>Дивіться нас на каналі <a href="http://mtv.ua/">MTV</a>&nbsp;<strong>19 серпня</strong>. З 14:00 до 19:00 періодично будуть коротенькі інтерв'ю, де ми розказуємо про минулі й майбутні вело-подорожі.<!-- pagebreak --></p> <p>Запис викладемо на сайті після 25 серпня.</p> Білорусь. 10 днів без зв'язку http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/belarus-10-dnej-bez-svyazi.html Впродовж всього маршруту по Білорусії, день за днем нас переслідували дощі. Складалося враження, ніби братська країна нам не така вже і братська. Велику частину часу техніку доводилося тримати в Aquapack-х, щоб уникнути попадання конденсату в пристрої. З кожним днем атмосфера в колективі загострювалась, що ніяк не сприяло продуктивному просуванню. Проте ми все ж таки дісталися до Мінська, відвідали край Міра (місто в ста кілометрах від Мінська) і докрутили до Бреста. Йшов третій тиждень подорожі,... Блог Thu, 06 Aug 2009 20:57:04 +0300 <p><img src="images/slon/20090727-IMG_9652-3.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p>Впродовж всього маршруту по Білорусії, день за днем нас переслідували дощі. Складалося враження, ніби братська країна нам не така вже і братська. Велику частину часу техніку доводилося тримати в Aquapack-х, щоб уникнути попадання конденсату в пристрої. З кожним днем атмосфера в колективі загострювалась, що ніяк не сприяло продуктивному просуванню. Проте ми все ж таки дісталися до Мінська, відвідали край Міра (місто в ста кілометрах від Мінська) і докрутили до Бреста.</p> <p>Йшов третій тиждень подорожі, нічна траса, мокрий асфальт, спуск з поворотом. Анастасія злетіла в кювет. Обійшлося все безліччю синців і вивихом коліна. Гроші закінчувалися, час підтискав, а значить сидіти тиждень у Бресті до повного одужання Насті ми ніяк не могли собі дозволити. Вихід залишався один - дизеля. За дві доби, 2-го серпня, експедиція прибула до Києва.</p> <p>Детальний технічний звіт, розповідь про наші пригоди й безліч знімків будуть опубліковані найближчим часом.</p> Білорусь. Павло Вознюк http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/belarus-pavlo-voznyuk.html Павло був змушений повернуться до Києва ще на кордоні Україна/Білорусь. Причиною була подорож до Тибету, яка готувалася протягом останнього року. Спершу Єко-експедиція була запланована на два тижні, але як вже згадувалось в раніше опублікованих постах, нас затримали гостинність "Острова Обирок", безперервні дощі, а також український кордон. Таким чином перед Павлом став вибір: відмовитися від Тибету (підвівши цим людей, які б не вибачили йому цього і втративши велику суму грошей) або відмовитися... Блог Thu, 06 Aug 2009 20:51:56 +0300 <p><img src="images/slon/20090711-IMG_7520-2.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p>Павло був змушений повернуться до Києва ще на кордоні Україна/Білорусь. Причиною була подорож до Тибету, яка готувалася протягом останнього року. Спершу Єко-експедиція була запланована на два тижні, але як вже згадувалось в раніше опублікованих постах, нас затримали гостинність "Острова Обирок", безперервні дощі, а також український кордон. Таким чином перед Павлом став вибір: відмовитися від Тибету (підвівши цим людей, які б не вибачили йому цього і втративши велику суму грошей) або відмовитися від продовження тренувального забігу до Мінська (підвівши цим нас і не отримавши настільки необхідного експіріенса). Відправити Павла до Києва стало спільним рішення, за яке проголосували всі без винятку. Ми втратили нашого репортажника й дістали збільшення і без того чималого вантажу, але не загострили стосунків у колективі. <br />З Павлом все у повному порядку, він велом дістався Чернігова, де перебрався в автобус до Києва, і вже через декілька годин сидів у літаку в напрямку Шанхаю. 31-го липня ми отримали від нього смс з текстом: "Я в Тибеті на висоті 4000 м. Важко але захоплює чудово".</p> Білорусь. Перше враження http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/belarus-pervoe-vpechatlenie.html 15 липня. Сіньковка - терехівка (32 км) 1-й день в Білорусії. У зв'язку з затримкою на митниці, кордон ми перетнули лише пізно ввечері. Проїхавши всього нічого, ми були змушені зупиниться на ночівлю поблизу селища терехівка, в таємниіому місці у озера з хрестами та нічними зверушками.&nbsp;16-18 липня. Терехівка - Гомель (51 км) До обіду прибувши в Гомель ми зіткнулися з особливостями білоруського менталітету і дивувались доброзичливості місцевого населення. Проїжджаючи по черговий вулиці, нас... Volodimir Gojnik, Anastas Protsenko, Sergey Shejko. Блог Tue, 21 Jul 2009 23:11:23 +0300 <p><img src="images/slon/20090715-IMG_7975.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p><strong>15 липня. <br /><br /></strong>Сіньковка - терехівка (32 км) <br /><br />1-й день в Білорусії. У зв'язку з затримкою на митниці, кордон ми перетнули лише пізно ввечері. Проїхавши всього нічого, ми були змушені зупиниться на ночівлю поблизу селища терехівка, в таємниіому місці у озера з хрестами та нічними зверушками.<br /><br />&nbsp;<br /><strong>16-18 липня. <br /><br /></strong>Терехівка - Гомель (51 км) <br /><br />До обіду прибувши в Гомель ми зіткнулися з особливостями білоруського менталітету і дивувались доброзичливості місцевого населення. Проїжджаючи по черговий вулиці, нас зауважив один з небагатьох Гомельський вело-аматорів, який звернув увагу на марку виробника наших велосипедів - Giant. Толік, наш новий знайомий, не тільки поселив нас у себе, але й допоміг діагносувати і подкрутити, змучені бездоріжжям України, велосипеди. Небагато велосипедистів в своєму гаражі мають спеціальне обладнання такого високого класу, що дає можливість: вимірювати розтягнення ланцюга, виправити вісімки коліс і точно налаштувати перемикання передач (на вело верстаті виробництва Xtreme). <br /><br />Після холодних і дощових прикордонних ночей, Гомельській затишок щиро нас порадував. Дозволивши собі розслабитися, ми залишилися в місті ще на один день. Покаталися по центру міста і викупалися в річці Сож, а ввечері влаштували імпровізований концерт в улюбленому місці молоді, недалеко від ПБП &laquo;Пиво без Перерви&raquo;. Гомельська міліція виявилася досить ввічлива і послідовна: після настання 23:00 нас тактовно попросили закінчити захід. <br /><br /><br /><strong>18 липня. </strong><br /><br />Гомель - Жлобін (94 км) <br /><br />Всмак виспавшись і зібравшись з думками після настільки тривалого відпочинку ми нарешті висунули в дорогу у супроводі нашого нового знайомого Толіка. Білорусь продовжує радувати нас якістю дорожнього покриття і достатком соціальної реклами, яка повсюдно зустрічається на нашому шляху. Дивний Жлобін не упустив шанс порадувати нас продукцією своєї знаменитої фабрики м'яких іграшок. За збігом обставин ми увірвалися в самий розпал головного свята - дня металурга. Працівники найбільшого білоруського металургійного підприємства щиро раділи не стільки власного професійного свята, як нещодавного скасування закону про заборону продажу алкогольних напоїв після 22.00. До вечора загальна радість стала страхаюча і ми поспішно висунули в пошуках місця для ночівлі. Пропустивши в темряві потрібний поворот, нас занесло на сельську дорогу, по якій ми спробували рухатися на північ, в напрямку Бобруйська, але до світанку болото все ще не закінчувалося і було ухвалено рішення ставити табір там же. <br /><br />Зранку за допомогою навігації GPS ми успішно вибралися з болота і рушили у напрямку до шосе М5. Після 3-годинного руху без запасів води, радості від зустрічі з Жлобинский кладовищем не було меж. Привітні охоронці напоїли нас водою і підтвердили напрям вказане GPS ASUS Р552w</p> <p><em><strong>Оригінал тексту написано на <a href="ru/green-trip/blog">російський мові</a></strong><br /></em></p> Кордон 15.07.2009 http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/border.html Тяжким тягарем лягли останні події на наші плечі: після важкої ночі в Щорсі ми вирушили на м. Городня з якого планували дістатись до контрольно-пропускного пункту в с. Деревини, й так би воно й сталось, якби не виявилось, що то є лиш місцевий пропускний пункт, котрий дозволяє проїзд мешканцям прикордонного району. Довелось повертати назад, та рухатись чи на с. Старі Яриловичі по українському бездоріжжю чи сунути на с. Сеньківка, до якої хоча б були відмічені дороги на друкованій мапі. GPS-комунікатор... Блог Sat, 18 Jul 2009 15:34:44 +0300 <p><img src="images/slon/20090713-IMG_7805-2.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p>Тяжким тягарем лягли останні події на наші плечі: після важкої ночі в Щорсі ми вирушили на м. Городня з якого планували дістатись до контрольно-пропускного пункту в с. Деревини, й так би воно й сталось, якби не виявилось, що то є лиш місцевий пропускний пункт, котрий дозволяє проїзд мешканцям прикордонного району. Довелось повертати назад, та рухатись чи на с. Старі Яриловичі по українському бездоріжжю чи сунути на с. Сеньківка, до якої хоча б були відмічені дороги на друкованій мапі. GPS-комунікатор ASUS P552W допоміг лише зорієнтуватись на перехресті доріг, так як мапи програмного продукту iGO 8 зображають далеко не всі місцеві дороги, не кажучи вже про польові стежини. Варіант із Сеньківкою, звалився прямісінько з неба - дощ з грозою та громом змусив нас рухатись на схід до кордону трьох держав. За рахунок тактичного маневру, ми встигли встановити та надійно захистити табір від дощу, та жахливих поривів вітру, що намагались зірвати легкі туристичні намети. Майже весь наступний день ми витратили на просушку речей та техніки від вологи що сконденсувалась на них. Єдиними сухими речами залишились паспорти та 11-ти дюймовий ноутбук ASUS, що зберігались в водотривких AquaPac-ах. Решта ж дня пішла на подолання 20-ти кілометрів полів та боліт, по коліно в багнюці. Такими тяжбами, лише к пізньому вечору ми дістались до митниці.<br /> <br />Нині, пішов третій день, як вело-експедиція до Мінська простоює на Білорусько-Російсько-Українському кордоні біля села Сеньківка. Річ в тому, що у мене, Володимира Гойника, виявилась прострочена фотокартка в українському паспорті, за що на мене намагались відкрити справу за статтею 204 - перетин кордону без наявності документів. Хочу донести до відома людей - знайте, що в такій ситуації складається протокол та заява в яких сказано &laquo;Незаконно перетинати кордон на меті не мав, свою вину признаю&raquo;, після чого ви сміливо можете повертатись до місця прописки та переоформлювати паспорт. Якщо ж з вас намагаються стягнути гроші пригрожуючи камерою та виправними роботами, тоді добивайтесь аудієнції із начальником застави і самим жорстким покаранням, що вам світить стане мінімальний штраф по укр. законодавству, а людині що намагалась стягнути з вас гроші - п'ять років ув'язнення з конфіскацією майна. Стягнення штрафу може бути призначене лише рішенням суду і сплачено через банкову установу. Щоб розібратись в цій божевільній процедурі довелось викласти чимало нервів, тому, порада всім мандрівникам - вчасно поновлюйте паспорт.<br /> <br />Коли нас нарешті відпустили прикордонники назад до України, на дворі бісилась жахлива злива, та на щастя лиш в 200м від застави горів вогник у вікні &laquo;UA Service&raquo;, що ласкаво зустрів змерзлих, змоклих та змучених мандрівників. Відпочивши та зібравшись з думками, було знайдено альтернативний вихід - закордонний паспорт, який вчора вночі (14 липня), нарешті дістався застави з допомогою моєї любої сестри - Ольги Орлової. І от зараз, експедиція готова продовжити рух вперед. Тільки вперед. І хай &laquo;Сонце нам допоможе!&raquo;.</p> Ніч на річці Снов http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/42.html Зараз ми в місті Щорс, біля річки Снов. Загальний пройдений шлях - 360 км. До кордону з Білоруссю лишилось 60 кілометрів. Середня швидкість пересування за весь час подорожі склала 60 км/день. Це менше ніж планувалось спочатку, бо по-перше час від часу виникають ексцеси, такі як дощ та бажання провести в гарному місці зайвий день, а по-друге ми дещо змінили концепцію експедиції - замість швидкісного руху по трасам, вирішили їздити по периферійним дорогам і селам, щоб подивитись на справжню Україну. Такі... Блог Sun, 12 Jul 2009 14:29:29 +0300 <p><img src="images/slon/20090711-IMG_7585.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p>Зараз ми в місті Щорс, біля річки Снов. Загальний пройдений шлях - 360 км. До кордону з Білоруссю лишилось 60 кілометрів.</p> <p>Середня швидкість пересування за весь час подорожі склала 60 км/день. Це менше ніж планувалось спочатку, бо по-перше час від часу виникають ексцеси, такі як дощ та бажання провести в гарному місці зайвий день, а по-друге ми дещо змінили концепцію експедиції - замість швидкісного руху по трасам, вирішили їздити по периферійним дорогам і селам, щоб подивитись на справжню Україну.</p> <p>Такі люди на Чернігівщині позитивні - попросиш трошки зелені, а винесуть корзину огірків, помідорів, цибульки, та ще й грошей не візьмуть. Води дають напитися в кожному дворі.</p> <p>Павло згорів вщент - обгоріли відкриті ділянки тіла. Пів дня і ніч пролежав з температурою, але зараз вже ожив і може їхати далі. Ця подія змусила припинити рух на пів дня.</p> <p>&nbsp;</p> Острів Обирок http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/ostrv-obirok.html От й перша вістка від no-avokado. На другий день подорожі виникла неочікувана зміна маршруту. Замість запланованого проїзду через Чернігів, зробили гак в 100 кілометрів завітавши в мистецьке еко-поселення &laquo;острів Обирок&raquo; недалеко од Батурина до Леоніда Кантера (ініціатора проекту &laquo;З табутером до океанів&raquo;). &nbsp; &nbsp; Загальний пройдений шлях -&nbsp;220 км, до Мінська лишилось 560 кілометрів. Додали своїм ногам 240 додаткових кілометрів. Загальний час велопробігу... Блог Thu, 09 Jul 2009 22:59:43 +0300 <p><span style="font-style: italic; "><img src="images/slon/20090710-IMG_7419-2.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /> </span></p> <p><span style="font-style: italic; ">От й перша вістка від no-avokado.</span></p> <p>На другий день подорожі виникла неочікувана зміна маршруту. Замість запланованого проїзду через Чернігів, зробили гак в 100 кілометрів завітавши в мистецьке еко-поселення &laquo;острів Обирок&raquo; недалеко од Батурина до Леоніда Кантера (ініціатора проекту &laquo;З табутером до океанів&raquo;).</p> <p>&nbsp;</p> <hr /> <p>&nbsp;</p> <p>Загальний пройдений шлях -&nbsp;220 км, до Мінська лишилось 560 кілометрів. Додали своїм ногам 240 додаткових кілометрів. Загальний час велопробігу становить 14 годин, середня швидкість руху - 16 км/год.</p> <p>Стан здоров'я учасників добрий, лише дупи одвалюються та руки німіють, але на бойовий дух це впливає мало.</p> <p>З медикаментів використали трохи крему од засмаги і пантенол - при їзді на сонці необхідно захищати відкриті ділянки тіла від сонячних опіків. З'їли всю аскорбінку.</p> <p>По дорозі до Ніжина затемна потрапили під зливу, та так що довелось зупинитись в цивілізації, просушуватись й ночувати на вокзалі.</p> <p>На дорогах зустрічали добіса збитих автомобілями тваринок і пташок. Нарахували більше десятка горобців, дві ластівки, одного кобця, два вужа, два їжачка, одну ящірку, крота та чисельних собак і котів. Смертність тваринок виявилась більшою ніж ми очікували, лише на двохстах кілометрах шляху.</p> <p>Велосипеди у відмінному стані, лише підкачали колеса і змазали мастилом ланцюги.</p> <p>&nbsp;</p> <hr /> <p>У Леоніда в поселенні просто казка. Нас чудово прийняли, нагодували, розтопили баньку, поспівали пісень. Тут на кілька хат вже є клюб та скоро одкриється кіно-сарай. Суч.мистецький, звичано ж)</p> <p><br /><a class="thickbox pic550" href="images/slon/team_web.jpg"><img src="images/slon/team_web.jpg" alt="" /></a></p> <p><img src="images/slon/pasha_web.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> Велоподорож у Мінськ! http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/nn.html У понеділок 6 липня команда з чотирьох чоловік, виїхала з Києва до Мінська. Мета поїздки - максимально наблизити умови шляху до навколосвітній експедиції на велосипедах, початок якої заплановано на вересень 2009 року. Відстань до кінцевого пункту і назад складає 1500 кілометрів, а це майже 1 \ 15 частина шляху майбутньої дороги.&nbsp;З собою беремо: легкі намети самонадувающіеся спальні килимки, мінімальна кількість їжі, теплі речі - все по можливості найбільш легке і менш об'ємне, тому що всі... Павел Вознюк Блог Tue, 07 Jul 2009 08:15:31 +0300 <p><img src="images/slon/20090706-DSC05220.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p>У понеділок 6 липня команда з чотирьох чоловік, виїхала з Києва до Мінська. Мета поїздки - максимально наблизити умови шляху до навколосвітній експедиції на велосипедах, початок якої заплановано на вересень 2009 року. Відстань до кінцевого пункту і назад складає 1500 кілометрів, а це майже 1 \ 15 частина шляху майбутньої дороги.&nbsp;<br /><br />З собою беремо: легкі намети самонадувающіеся спальні килимки, мінімальна кількість їжі, теплі речі - все по можливості найбільш легке і менш об'ємне, тому що всі ці речі везуть на своєму велосипедного багажнику.&nbsp;<br /><br />Для обробки фото-і відео-матеріалів у нас є Asus Deluxe U2E, який у своїх півтора кілограмах та одинадцяти дюймах має Core2 Duo і 1 Гігабайт оперативної пам'яті. За співвідношенням вага / продуктивність дуже підходить в поході.&nbsp;<br /><br />Допомагає орієнтуватися в дорозі GPS-навігатор ASUS R600 і комунікатор ASUS P552W. Всі пристрої снаряжени високоемкімі SD-картками Kingston, і цього більш ніж достатньо.&nbsp;<br /><br />У пробний виїзд поїхали:&nbsp;<br /><br />Володимир Гойнік - ініціатор проекту, учасник 13-ї української антарктичної експедиції 2008-2009 років, геофізик, фотожурналіст, тестувальник електронного обладнання.&nbsp;<br /><br />Сергій Шейко - дипломований інженер-механік, вело-технолог.&nbsp;<br /><br />Анастасія Проценко - дипломований маркетолог. Вміє готувати їжу та надавати першу медичну допомогу.&nbsp;<br /><br />Павло Вознюк - дипломований аналітик комп'ютерних систем, програміст, дизайнер.&nbsp;<br /><br />В останній момент п'ятий учасник експедиції, повар Володимир Глєбов, випав зі складу за сімейними обставинами. Але ми сподіваємося, що до старту навколосвітній експедиції він повернеться в нашу групу.&nbsp;<br /><br />У найближчому майбутньому чекайте докладний фотозвіт, а в поточний момент може спостерігати наше пересування в реальному часі на сайті no-avokado.net</p> <p><br /> <a class="thickbox pic550" href="images/slon/DSC05192.jpg"><img src="images/slon/DSC05192.jpg" alt="" /></a></p> <p> <object width="425" height="344" data="http://www.youtube.com/v/1h6I5_THjxE&amp;hl=ru&amp;fs=1&amp;" type="application/x-shockwave-flash"> <param name="allowFullScreen" value="true" /> <param name="allowscriptaccess" value="always" /> <param name="src" value="http://www.youtube.com/v/1h6I5_THjxE&amp;hl=ru&amp;fs=1&amp;" /> <param name="allowfullscreen" value="true" /> </object> </p> Харчування в велопоході — досвід грандів. http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/dining-in-biking-trips.html Як відомо маршрути часом можуть пролягати в зовсім безлюдних місцях а це значить що потрібно брати з собою запас продуктів та так щоб ноги не відвалились їх тягти в перший день, і щоб не їсти траву в останній. Оскільки велосипедист постійно витрачає енергію отже він постійно має її поповнювати навіть під час того як крутить педалі свого екологічно чистого транспорта. Для цього у нього в доступних місцях має лежати наступне: горішки різних видів, курага, насіння очищені, різного роду печиво, родзинки,... Владимир Глебов Блог Fri, 26 Jun 2009 12:48:30 +0300 <p>Як відомо маршрути часом можуть пролягати в зовсім безлюдних місцях а це значить що потрібно брати з собою запас продуктів та так щоб ноги не відвалились їх тягти в перший день, і щоб не їсти траву в останній.</p> <p>Оскільки велосипедист постійно витрачає енергію отже він постійно має її поповнювати навіть під час того як крутить педалі свого екологічно чистого транспорта. Для цього у нього в доступних місцях має лежати наступне: горішки різних видів, курага, насіння очищені, різного роду печиво, родзинки, сухарики, цукерки і звичайно ж вода. Їсти всі ці продукти потрібно там, де дорога не вимагає підвищеної концентрації уваги. У тих місцях де найбільш вірогідні падіння, прийом їжі небажаний, так як це може привести її потрапляння в дихальні шляхи.</p> <p>Велотуристу просто необхідно при нагоді влаштовувати легкий перекус, тому що він не може дозволити собі наїститися до відвалу два рази в день і валятсь десь на травичці по 2-3 години. Звичайно хтось може сказати що він може їхати майже одразу, або через 30 хвилин. Цього категорично не можна робити, тому що їжа не встигне як слід розщепитись для засвоєння організмом, а отже, замість запланованого отримання додаткового здоров'я від фізичних навантажень можна довести себе до виснаження а ще гірше якої-небудь хвороби і неважливо що у вас повний шлунок це ще нічого не означає. Важливо знати одну просту річ: що, скільки і в який час їсти. Переглянемо меню одного дня, складене кухарем антарктичної експедиції, для учасників велосипедної навіколосвітньої експедиції.</p> <p><br /><strong>СНІДАНОК </strong><br /><em>Як і всі інші прийоми їжі сніданок повинен бути калорійний, ситним і в той же час легким. </em></p> <ul> <li>Сир твердий&nbsp;</li> <li>Буженина (вегетаріанський&nbsp;аналог &mdash; гриби, квасоля, будь-які бобові)&nbsp;</li> <li>Хліб&nbsp;</li> <li>Масло вершкове&nbsp;</li> <li>Чай / кава</li> </ul> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ОБІД </strong><br /><em>Обов'язково що-небудь рідке </em></p> <ul> <li>Суп харчо (вегетаріанський&nbsp;аналог &mdash; будь-яка каша, краще гречана, пшенична, кукурудзяна)&nbsp;</li> <li>Хліб&nbsp;</li> <li>Яблуко</li> </ul> <p>&nbsp;</p> <p><strong>ВЕЧЕРЯ</strong><br /><em>Оскільки після вечері як правило не планується подальша подорож то тут можна наїстися і до відвалу але сильно переїдати не варто це теж не сприяє нормальному травленню </em></p> <ul> <li>М'ясна тушонка (вегетаріанський аналог &mdash; сир, творог, гриби, квасоля, горох, яйця, з овочевими салатами. Зелень добре поєднується з білками)&nbsp;</li> <li>Макарони відварні&nbsp;</li> <li>Хліб&nbsp;</li> <li>Огірочки мариновані</li> </ul> <p>&nbsp;</p> <p>Звичайно ж ніхто не знає ваш організм так як ви самі, тому тільки ви знаєте наскільки ви ситі/недоїли/середньо/переїли. Вік, співвідношення маси тіла до росту. Не можна чітко обмежити велотуриста за вагою продуктів. Тому кожен повинен знати сам что за сніданком і обідом він повинен поїсти так щоб ще залишалося місце для чего-то еще что він з'їсть по дорозі. Після сніданку та обіду рух можна починати не швидше ніж за годину. Спочатку повільним темпом потім поступово прискоряться. І навпаки перед обідом та вечерею темп руху треба зменшувати. Дотримуючись таких правил ви можете без шкоди для здоров'я подолати 1000км і більше.</p> <p><em><a class="thickbox pic550" href="images/slon/20080707-IMG_7451.jpg"><img src="images/slon/20080707-IMG_7451.jpg" alt="" /></a> <br /></em></p> В здоровому тілі здоровий дух http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/a-healthy-body-healthy-mind.html Ми мимоволі перефразувавши для себе знамените вираз таким чином, &mdash; &laquo;здорового духу &mdash; здорове тіло&raquo;. Отже, зібравшись духом, усвідомивши, що шлях довжиною 20 200км це явний виклик нашим фізичним можливостям, почали інтенсивні тренування, які головним чином спрямовані на підвищення витривалості. Біг на довгі дистанції, легкоатлетичні вправи, велозаїзди по Києву, київській області, так за останній час під нашими колесами побували дороги, що ведуть до Новоукраїнка, Вишгород,... Сергій Шейко Блог Thu, 18 Jun 2009 13:22:20 +0300 <p><img src="images/slon/20090618-IMG_5920_1.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> <p>Ми мимоволі перефразувавши для себе знамените вираз таким чином, &mdash; &laquo;здорового духу &mdash; здорове тіло&raquo;. <br /> <br /> Отже, зібравшись духом, усвідомивши, що шлях довжиною 20 200км це явний виклик нашим фізичним можливостям, почали інтенсивні тренування, які головним чином спрямовані на підвищення витривалості. Біг на довгі дистанції, легкоатлетичні вправи, велозаїзди по Києву, київській області, так за останній час під нашими колесами побували дороги, що ведуть до Новоукраїнка, Вишгород, Білу Церкву, на носі виїзд в Канів, і головний пробний маршрут: Київ-Мінськ-Київ . <br /> <br /> Ці заходи загартовують наші тіла, створюють сприятливу атмосферу всередині колективу і несподівано для нас сформували незвичайну філософію по відношенню до наших байків. Дивлячись на велосипед, ми бачимо не просто засіб пересування, а вірного помічника і товариша на шляху до нашої мрії. <br /> <br /> Індивідуально під кожного члена команди підібрана геометрія рами, яка приємно радує свої вагою, що дає нам можливість плавного маневрування, і на складних ділянках шляху, де доведеться буквально на руках нести велосипед, значно полегшить нашу участь. Тут і комфортні амортизаційні виделки, що підвищують ефективність руху, і &laquo;руль-роги&raquo;, що дозволяють варіювати посадку, зі зручним розташуванням ручок гальмів і перемикачів (dual-control), та контактні педалі, і багато-багато чого іншого .... Іншими словами: ми закохані)))</p> «Flip the World»: Part ІІ. 2009–2010: Навколосвітня подорож на велосипедах http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/flip-the-world-part--20092010-world-.html Розпочата робота над другим етапом проекту &laquo;Flip the World&raquo;: Part ІІ. 2009-2010: World bicycle trip.Проект наочно демонструватиме реальну можливість використання сучасних технологій не забруднюючи при цьому навколишнє середовище. Під егідою &laquo;Green World Trip&raquo; &mdash; розпочато серію проектів, маючих на меті турботу про навколишне середовище. Володимир Гойник Блог Mon, 01 Jun 2009 14:07:47 +0300 <p>Розпочата робота над другим етапом проекту &laquo;Flip the World&raquo;: Part ІІ. 2009-2010: World bicycle trip.<br />Проект наочно демонструватиме реальну можливість використання сучасних технологій не забруднюючи при цьому навколишнє середовище. Під егідою &laquo;Green World Trip&raquo; &mdash; розпочато серію проектів, маючих на меті турботу про навколишне середовище.</p> <p><img src="images/slon/map.jpg" alt="" hspace="8" vspace="8" align="center" /></p> «Green Trip» http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/green-trip.html Акліматизація, що почалася тільки но ми залишили позаду льодовий континент, проходить тяжко для всіх членів експедиції. Метушня мегаполісів заганяє наші посвітлівші душі назад у бруд. Вулиці Києва кричать під ковдрою сміття. Єдиний для нас шлях, показати людству на власному прикладі можливісь іншого життя — «Green Trip». Володимир Гойник Блог Thu, 30 Apr 2009 14:02:45 +0300 <p>Акліматизація, що почалася тільки но ми залишили позаду льодовий континент, проходить тяжко для всіх членів експедиції. Метушня мегаполісів заганяє наші посвітлівші душі назад у бруд. Вулиці Києва кричать під ковдрою сміття. Єдиний для нас шлях, показати людству на власному прикладі можливісь іншого життя — «Green Trip».</p> Завершився перший етап проекту «Flip the World»: Part І. 2008–2009: Antarctica. http://noavokado.goinyk.com/green-trip/blog/concluded-the-first-phase-of-the-pro.html Сьогодні повернулась до Києва ХІІІ Українська Антарктична експедиція, що залишила позаду чотирнадцять місяців усомітнення у льдах шостого континенту.Пройдено маршрут: станція &laquo;Академік Вернадський&raquo; (Україна) &mdash; станція &laquo;Артовський&raquo; (Польща) &mdash; Мар-Дель-Плата (Аргентина) &mdash; Буенос Айрес (Аргентина) &mdash; Сан-Паулу(Бразилія) &mdash; Цюріх (Швейцария) &mdash; Київ (Україна). Зимівку 2008-2009 р. завершено. Володимир Гойник Блог Sun, 12 Apr 2009 13:51:04 +0300 <p>Сьогодні повернулась до Києва ХІІІ Українська Антарктична експедиція, що залишила позаду чотирнадцять місяців усомітнення у льдах шостого континенту.<br />Пройдено маршрут: станція &laquo;Академік Вернадський&raquo; (Україна) &mdash; станція &laquo;Артовський&raquo; (Польща) &mdash; Мар-Дель-Плата (Аргентина) &mdash; Буенос Айрес (Аргентина) &mdash; Сан-Паулу(Бразилія) &mdash; Цюріх (Швейцария) &mdash; Київ (Україна).</p> <p><br />Зимівку 2008-2009 р. завершено.<!-- pagebreak --></p>