15 липня.

Сіньковка - терехівка (32 км)

1-й день в Білорусії. У зв'язку з затримкою на митниці, кордон ми перетнули лише пізно ввечері. Проїхавши всього нічого, ми були змушені зупиниться на ночівлю поблизу селища терехівка, в таємниіому місці у озера з хрестами та нічними зверушками.

 
16-18 липня.

Терехівка - Гомель (51 км)

До обіду прибувши в Гомель ми зіткнулися з особливостями білоруського менталітету і дивувались доброзичливості місцевого населення. Проїжджаючи по черговий вулиці, нас зауважив один з небагатьох Гомельський вело-аматорів, який звернув увагу на марку виробника наших велосипедів - Giant. Толік, наш новий знайомий, не тільки поселив нас у себе, але й допоміг діагносувати і подкрутити, змучені бездоріжжям України, велосипеди. Небагато велосипедистів в своєму гаражі мають спеціальне обладнання такого високого класу, що дає можливість: вимірювати розтягнення ланцюга, виправити вісімки коліс і точно налаштувати перемикання передач (на вело верстаті виробництва Xtreme).

Після холодних і дощових прикордонних ночей, Гомельській затишок щиро нас порадував. Дозволивши собі розслабитися, ми залишилися в місті ще на один день. Покаталися по центру міста і викупалися в річці Сож, а ввечері влаштували імпровізований концерт в улюбленому місці молоді, недалеко від ПБП «Пиво без Перерви». Гомельська міліція виявилася досить ввічлива і послідовна: після настання 23:00 нас тактовно попросили закінчити захід.


18 липня.

Гомель - Жлобін (94 км)

Всмак виспавшись і зібравшись з думками після настільки тривалого відпочинку ми нарешті висунули в дорогу у супроводі нашого нового знайомого Толіка. Білорусь продовжує радувати нас якістю дорожнього покриття і достатком соціальної реклами, яка повсюдно зустрічається на нашому шляху. Дивний Жлобін не упустив шанс порадувати нас продукцією своєї знаменитої фабрики м'яких іграшок. За збігом обставин ми увірвалися в самий розпал головного свята - дня металурга. Працівники найбільшого білоруського металургійного підприємства щиро раділи не стільки власного професійного свята, як нещодавного скасування закону про заборону продажу алкогольних напоїв після 22.00. До вечора загальна радість стала страхаюча і ми поспішно висунули в пошуках місця для ночівлі. Пропустивши в темряві потрібний поворот, нас занесло на сельську дорогу, по якій ми спробували рухатися на північ, в напрямку Бобруйська, але до світанку болото все ще не закінчувалося і було ухвалено рішення ставити табір там же.

Зранку за допомогою навігації GPS ми успішно вибралися з болота і рушили у напрямку до шосе М5. Після 3-годинного руху без запасів води, радості від зустрічі з Жлобинский кладовищем не було меж. Привітні охоронці напоїли нас водою і підтвердили напрям вказане GPS ASUS Р552w

Оригінал тексту написано на російський мові